Жителі білоруського села поскаржилися на будинок з черепами і нечистю

Жителі білоруського села Ратомка, розташованого під Мінськом, поскаржилися на будинок, прикрашений черепами, статуями чортів і руками, які стирчать з паркану. Про це повідомляє портал TUT.BY.
«Наш сусід Олександр написав скаргу в сільвиконком. Голова і заступник приїхали, потопталися і поїхали. А що вони можуть зробити? Це ж приватна власність», - поскаржилася місцева жителька, яка не назвала свого імені.
Відзначається, що різноманітні статуї чортів прикрашають дах будівлі і паркану, а черепами викладений купол альтанки. На огорожі, з якої стирчать руки, також висять пластини з масонським символом «всевидюче око». Господар будинку, за словами сусідів, «на вигляд цілком звичайний бізнесмен».
«Спочатку будинок виглядав симпатично, внучка порівнювала його з казковим замком. Але коли з паркану "полізли" чорні руки і черепи, а на даху з'явилися чорти - це вже було занадто. Тепер онучку мимо не воджу. Увечері тут і дорослим моторошно ходити - оті чорти на даху, що трохи менші, світять в темряві ліхтариками», - розповіла мешканка Ратомки Марія.

За матеріалами https://lenta.ru/ 13.10.2017 р.

У Карпатах запустили канатну дорогу для трун

Небіжчиків у прикарпатській Пістині на цвинтар доправляють канаткою над глибоким урвищем із річкою. Єдиною альтернативою цьому є хиткий та вузький підвісний місток, ідеться в сюжеті ТСН.
Кладовище розташоване на протилежному березі від села, тому доправляти туди домовини доводиться над 40-метровою прірвою. Механізм канатки здається простим: 100-метровий трос, натягнутий між двома берегами, накручується на "барабан". Ним їздить "каретка", у яку й ставлять труну. Однак через те, що вантаж делікатний, до керма пускають лише тих, хто успішно пройшов навчання.
На цвинтар можна дістатись і традиційно – пішки, однак цей метод селянам не до вподоби. Підвісний місток – єдина дорога із села на кладовище. Горяни кажуть, що ним дуже важко нести труну з покійником, оскільки місток вузький і сильно хитається. Люди часто ранились об металеві поруччя. "Коли зима, мороз, ожеледиця – слизько, важко нести. Дорога така, самі бачите, не можна спокійно пройти. До кладки несли учотирьох, а далі вже удвох. Не вміщуються люди і дуже тяжко", - розповідають селяни.
Живих на цю канатку селяни принципово не пускають. Пояснюють: це не розвага. Виняток готові зробити тільки для журналістів. "Туристи хочуть, але ми не катаємо їх", - каже житель с.Пістинь Юрій Гаврилів. Від мандрівки над прірвою журналісти відмовилися, навіть попри запевнення, що жодна домовина з канатки ще не падала.

За матеріалами https://tsn.ua 14.09.2017 р.

Британську наречену привезли на весілля в чорній труні

Мешканка британського графства Уельс, 58-річна Дженніфер Баклеф, вирішила розіграти гостей, які прийшли на її весілля. Жінка прибула на урочисту церемонію в чорній труні.
На думку нареченої, жарт вийшов вдалим, повідомляє портал The Mirror. Британка розповіла, що довго не говорила про свої плани нікому, але все-таки проговорилася своєму нареченому.
"Він був здивований моїм рішенням, але сказав, що якщо мені так хочеться, я можу приїхати на весілля в труні. У мене ідеальний чоловік, чи не так?" – Говорить Дженніфер Баклеф.
Друзі та близькі пари, які прийшли на урочисту церемонію, заявили, що були в жаху, побачивши чорну труну, яку до місця проведення весілля привіз байкер – брат нареченої.
Для самої Дженніфер в подібних жартах немає нічого незвичного. Британка багато років пропрацювала бальзамувальницею в похоронному бюро і, за її словами, надивилася всякого. При цьому, за словами доньки Баклеф, її мама завжди відрізнялася дивацтвами.

За матеріалами http://www.segodnya.ua 10.08.2017 р.

Вдова зробила вікно в труні чоловіка, щоб він міг бачити небо на велопохоронах

Батько шістьох дітей Гордон Торп все життя боявся всього, що було пов'язано з похоронами. На жаль, в цьому році він помер після боротьби з раком підшлункової залози. Скорботна дружина вирішила сконструювати спеціальний велосипед, на якому вся сім'я могла б доставити тіло на цвинтар і зробила в труні віконце, щоб чоловік міг дивитися на небо.
Для труни вона вибрала персикове дерево, а крізь віконце вона могла в останній раз поговорити з улюбленим. Під час процесії всі гості їхали на велосипедах - хто по одному, а хто тандемом.
Тепер вона планує почати власний бізнес з виробництва подібних велосипедів, щоб друзі та близькі могли також проводити своїх коханих в останню путь.

За матеріалами https://www.mblshkoblud.ru/ 12.07.2017 р.

Труни для фанатів "Реала" і "Барселони" почали випускати в Іспанії

Іспанська компанія "Останній каприз", що надає ритуальні послуги класу люкс, почала виробляти труни ручної роботи з символікою футбольних клубів "Реал" і "Барселона", повідомила газета Marca.
Повідомляється, що для шанувальників "Реала" труну виконано у формі домашнього стадіону команди "Сантьяго Бернабеу". Уболівальникам "Барселони" компанія пропонує труну класичної прямокутної форми з вирізаними на ній логотипом і назвою клубу.
Вартість шедеврів ритуального мистецтва починається від 15 тис. євро.

За матеріалами https://utro.ru/ 16.06.2017 р.

У США школярка приїхала на випускний бал в труні

На цей захід дівчину привезли до школи на катафалку з водієм. 7-річна мешканка американського штату Нью-Джерсі приїхала на випускний бал у своїй школі на катафалку в труні. Меган Флагерті вирішила попрощатися зі своєю школою в місті Пенсаукен таким незвичайним способом через те, що давно мріє стати директором компанії з надання ритуальних послуг.
Випускницю привезли до школи на захід на катафалку з водієм. Після того, як труну дістали з автомобіля і поставили на землю, усміхнена дівчина вибралася звідти у сукні та з квітами в руках за допомогою свого молодого чоловіка.

За матеріалами https://segodnya.ua 15.05.2017 р.

У Японії пенсіонерам запропонували обмінювати водійські права на знижку на ритуальні послуги

Таким чином влада хоче зменшити кількість смертельних ДТП.
У Японії після нещодавнього сплеску аварій, в яких літні люди плутали педалі газу і тормозу, місцева влада у префектурі Айті запропонувала людям похилого віку здавати свої водійські посвідчення в обмін на 15% знижку на ритуальні послуги. Про це повідомляє BBC.
Для того, щоб скористатися послугою, необхідно надати докази передачі водійських прав до місцевого поліцейського відділку.
Зазначається, що знижка може бути поширена на членів сім'ї, в тому числі тих, хто живе за межами префектури.
За інформацією видання, у 2015 році було зареєстровано майже 4,8 мільйона власників водійських прав у віці старше 75 років, це в 10 разів більше, ніж 10 років тому. В цей же період було відзначено зростання числа зіткнень зі смертельним результатом за участю літніх водіїв.
Подібні схеми заохочення працюють і в інших префектурах Японії, однак там в обмін на водійські посвідчення пропонують дешевші поїздки на таксі, вхід за зниженими цінами на громадські лазні чи то обіди за півціни.
Нагадаємо, раніше в Україні вперше почали видавати міжнародні водійські посвідчення, які діятимуть 3 роки. Посвідчення такого формату дозволять керувати транспортними засобами на території тих країн, що приєдналися до Женевської Конвенції про дорожній рух 1949 року, своєю чергою національним посвідченням можна було користуватися лише на території країн, що приєдналися до Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року.

За матеріалами https://tsn.ua 11.04.2017 р.

Чоловік заживо поховав себе в труні з Wi-Fi

Житель ірландського міста Белфаст на ім'я Джон Едвардс вирішив на кілька днів переїхати в гріб, обладнаний вентиляцією і бездротовим доступом в інтернет, щоб вести звідти трансляції та спілкуватися з підписниками в соціальних мережах.
Експеримент стартував в середу, першого березня. Біля однієї з місцевих церков була вирита яма, в яку опустили досить простору труну. Крім вентиляції і Wi-Fi, у тимчасовому притулку Едвардса присутнє також освітлення.
За словами чоловіка, з труни він буде спілкуватися з людьми, страждаючими алкоголізмом або наркоманією, щоб допомогти їм вибратися зі складної життєвої ситуації, побороти залежність і не дати вчинити самогубство.
Раз на кілька годин Джон Едвардс запускає прямий ефір на своїй сторінці в Facebook і відповідає на питання читачів, які зачитує з екрану смартфона.

За матеріалами https://news.rambler.ru 16.03.2017 р.

В Уганді чиновник заповів покласти в його труну гроші для Бога, щоб той пробачив його за хабарі

В Уганді урядовець попросив родичів покласти в його труну гроші. Таким чином чоловік хотів відкупитися від Бога, щоб той простив його за корупційні гріхи, пише Flashnord.
Як повідомляється, 52-річний Чарльз Обонг перед смертю довгий час хворів. При цьому він попросив своїх брата і сестру простежити за своєю дружиною, щоб вона не привласнила накопичені гроші, а поклала в його труну.
В результаті чиновник був похований з 5700 доларами. Чарльз Обонг боявся, що через своє хабарництва потрапить в пекло і хотів таким чином відкупитися від Бога. Однак незабаром труну все-таки викопали, діставши звідти всі гроші, коли про подію дізнався місцевий священик Джоел Авіо.
Авіо вважає, що Бог ніколи не брав і не братиме хабарів, так що гроші не зможуть забезпечити вічного життя і прощення. Крім того, класти гроші в труну покійного заборонено за місцевими звичаями.

За матеріалами http://rtr.md/ 09.02.2017 р.

Холостяцький вечір в труні

Житель Британії дуже серйозно прийняв слова з весільної клятви "поки смерть не розлучить нас".
Він вирішив провести свій останній холостяцький вечір в труні.
Цікаво, що ідею такого свята оцінили і друзі нареченого, які весь вечір чудово справлялися з роллю справжніх жалобників. Приятелі Кріса Уайта навіть примудрилися загримувати молодика, щоб той мав блідий вигляд. Молодший брат нареченого взяв на себе роль священика, а решта 16 учасників церемонії наділи на себе траурні краватки. Вся процесія пройшла на вулицях Манчестера, викликаючи шалений захват у перехожих.
Звичайно, всі шляхи нареченого пройшли через місцеві паби, а це значить, що похорони пройшли дуже весело.

За матеріалами https://www.rusdialog.ru 11.01.2017 р.

Зелений ліс замість звичного кладовища: труни-капсули для екопоховання

Ідеї ​​про реінкарнацію душі не залишають людство впродовж тисячоліть, а ось з тлінним тілом в культурах різних народів прийнято поводитися по-різному. Одні закопують в землю, другі кремують, треті і зовсім віддають на поталу хижаків. Відтепер з'явилася ще одна альтернатива: тіла померлих пропонується повертати в землю в спеціальній капсулі, з якої пізніше виростає дерево.
Ідея такого незвичайного екопоховання належить італійським дизайнерам Ганні Цітеллі і Раулю Бретзелю (Anna Citelli and Raoul Bretzel). Труни-капсули отримали назву «Capsula Mundi» і вже встигли завоювати популярність на різних міжнародних виставках. Ідея проста, як світ: повернутися після смерті туди, звідки ми прийшли, стати частиною природи, залишивши після себе не просто кам'яний надгробок, а живе дерево, яке ще багато десятиліть буде зберігати пам'ять про померлого.
Капсула виглядає символічно, нагадуючи за формою яйце, тіло померлого розташовується в ній в позі ембріона, ніби повертаючись в свій «вихідний» стан. Стінки капсули зроблені з біопластика, який поступово буде розкладатися. Екотруна закопується в землю, подібно цибулині, над нею висаджується саджанець дерева. Дизайнери навіть наважилися запропонувати різні варіанти дерев для посадки, так що при бажанні можна вибрати, ким «стати». Згодом такі кладовища будуть перетворюватися в меморіальні ліси, що піде на користь нашій планеті.
Поки проект знаходиться в стадії розробки, оскільки італійське законодавство забороняє подібні поховання. Якщо вдасться отримати дозвіл, то дизайнери сподіваються, що люди з ентузіазмом сприймуть ідею залишити після себе на планеті квітучий сад, а не залізо-бетонну пустелю. Екологи запевняють, що куди краще стати добривом для нового дерева, ніж вирубати чергове і зробити з нього труну. За великим рахунком, від цього виграють усі, адже і у дітей і правнуків теж буде, куди прийти вшанувати пам'ять - до символічного дерева, в тіні якого можна буде відпочити і подумати про вічне.

За матеріалами http://www.kulturologia.ru/ 12.12.2016 р.

Брат і сестра з Канади переночували в гробах в замку графа Дракули

Молодим людям дозволили прогулятися по кімнатах фортеці і нагодували їх вечерею, описаною в романі "Дракула" Брема Стокера.
Канадці Тамі і Робін Варма стали переможцями міжнародного конкурсу, головним призом якого стала ніч в замку графа Дракули в Трансільванії. Зрозуміло, повечеряти при свічках і полежати в гробах молодим людям довелося якраз на Хелловін.
Організатором незвичайного конкурсу виступив сервіс бронювання житла Airbnb. Учасникам пропонувалося пофантазувати, що вони сказали б знаменитому вампірові, зустрінься вони з ним віч-на-віч. Як повідомляє телеканал Fox News, перемогти Тамі і Робіну допоміг їх покійний дідусь, точніше кажучи, його професія - за життя Девендра Варма був одним з провідних у світі фахівців з готичної літературі і легендам про графа Дракулу.
- Ми зробили б що завгодно, щоб залишитися в якості гостей з вампіром, що надихав нашого діда, - такою була відповідь брата і сестри Варма, яка дозволила їм обійти 88 тисяч інших конкурсантів.
В замок Дракули Тамі і Робін прибули на диліжансі, запряженому парою вороних коней. Біля входу їх зустрів правнучатий племінник ірландського письменника Брема Стокера, який став знаменитим як раз завдяки роману про жахливого трансильванського вампіра. Вечеря, яку подали брату і сестрі Варма, складалася з курячого паприкашу - страви, описаної в книзі Стокера, - трансільванських копчених сирів, фруктів і алкоголю.
Додамо, що Тамі і Робін стали першими за останні 70 років людьми, кому довелося провести ніч у замку Дракули.

За матеріалами https://life.ru 10.11.2016 р.

Катафалк Тесла - для найбільш екологічного і тихого похорону

У Нідерландах з електромобіля Тесла зробили найбільш тихий і екологічний катафалк
На створення катафалка з серійної Tesla Model S голландським компаніям Vander der Lans & Busscher BV і RemetzCar знадобилося 8 місяців. Перший і поки що єдиний в світі катафалк Тесла представлять на виставці похоронного бізнесу Funeral Exhibition 2016.
У порівнянні з серійним електромобілем, похоронний Tesla довший на 80 сантиметрів. Замість рідних задніх дверей у катафалка маленькі дверцята, які відкривають доступ до підпільного відділення для вінків і квітів.
Наскільки збільшилася вага Тесли після переробки - не повідомляється. Але, за словами голландців, електричний катафалк може проїхати без підзарядки до 350 кілометрів.

За матеріалами https://www.autocentre.ua 17.10.2016 р.

Maserati випустила спорткар-катафалк на базі моделі Ghibli

Сьогодні на базі спортивних автомобілів різні ательє можуть побудувати найбільш незвичайні варіації. І мова не тільки про кабріолети і лімузини, а й більш екстравагантні типи кузова. Нещодавно стильний серійний седан Maserati Ghibli був представлений в ролі універсалу для ритуальних послуг, чи то пак катафалка. Побудований він на базі дизельної версії седана з шестициліндровим V-подібним двигуном. Розробкою займалося ательє Ellena Autotrasformazioni.
Від серійної моделі в результаті залишилася половина кузова і двері. Довжина корпусу становить 6,5 метрів. Також залишилися і заводські диски з низькопрофільною гумою. Салон також зберіг преміумність, рівно як і заднє відділення.

За матеріалами http://hi-tech.ua/ 16.09.2016 р.

На Місяці з'явиться людське «кладовище»

Як стало відомо, жителі Землі зможуть тепер увічнити себе на «сусідній» планети, а саме на Місяці. Там з'явиться людське кладовище
В рамках програми Lunar Mission One на Місяць планується відправка генетичного матеріалу людини, а саме капсули, в яких будуть зберігатися волосся і зразки ДНК. Крім того на Місяць відправлять і капсули з фотографічними матеріалами.
За словами керівника даного проекту Девіда Айрон, в ньому зможе взяти участь кожен житель нашої планети, втім, для цього необхідно пожертвувати на розвиток програми невелику грошову суму в кілька фунтів. Всього ж на розвиток даної програми консорціумом Lunar Missions планується збір майже п'ятисот мільйонів фунтів стерлінгів, що в перерахунку на долари США складає близько 784 мільйонів. Відзначимо, що вже сьогодні, всі, хто бажає стати «частинкою» Місяця, а точніше увічнитися на його поверхні, можуть починати допомагати будувати зонд за допомогою своїх матеріальних засобів. Завдяки цьому цікавому проекту вчені мають намір зберегти дані про Землю і про людину навічно, адже ще невідомо що очікує нашу планету в майбутньому, а отже, вже сьогодні потрібно подбати про те, щоб інформація про людей збереглася назавжди, навіть якщо Земля з якихось причин перестане коли-небудь існувати.

За матеріалами http://news.ivest.kz 12.08.2016 р.

Американка пройде більше ста кілометрів пішки з труною на колесах

У США 48-річна Грета Шварц вирішила пройти пішки шлях довжиною в 130 кілометрів разом з труною на колесах. Цією акцією жінка хоче привернути увагу громадськості до проблеми психічних захворювань і суїциду.
На кришці труни жінка великими літерами написала слово "революція" і імена 70 своїх знайомих, які через психологічних проблем наклали на себе руки.
- Я не можу сидіти на місці. Це відбувається тут і зараз. На коробці - більше 70 імен. Це люди, яких я особисто знала, - пояснила Грета.
Проблема суїциду дуже гостро стоїть в США. У списку найбільш частих причин смерті на десятому місці - суїцид. На кожні 100 тисяч американців припадає 13 самогубців.

За матеріалами http://news.vse42.ru 11.07.2016 р.

У Росії випускають надгробки у вигляді айфона

У російському Новосибірську на виставці "Біла тополя" одна з фірм, що працюють в сфері ритуальних послуг, продемонструвала могильну плиту у вигляді трубки "айфона". За словами представників компанії один такий пам'ятник вже був відправлений замовникам в Красноярськ. Виконаний він з каменю - українського базальту. Камінь коштує 35 тисяч і робота по установці - 30 тисяч. Додамо, що вартість IPhone 6s Plus з дисплеєм 5,5 дюйма на російськомовній версії сайту www.apple.com починається від 65 990 тисяч рублів.
- Пам'ятник може бути будь-якої форми: хоч "айфон", хоч "Самсунг", - пояснив Павло Калюк, директор компанії, яка випускає кам'яні "айфони". - Ідею ми, якщо чесно, взяли в соцмережі ВКонтакте. Хтось зробив там подібний фотоколаж, комусь із наших клієнтів сподобалося, і ми зробили "айфон". Вся "фішка" в тому, що він повністю ідентичний, всі пропорції збережені, розміри кнопок витримані в пропорційних розмірах.

За матеріалами http://www.nsk.kp.ru 10.06.2016 р.

Однокласники померлої дівчинки перетворили її труну в випускний альбом

Через тривалу хворобу дівчинка так і не отримала випускний альбом, в якому в США і Канаді прийнято залишати побажання після фото з однокласниками
18-річна Лаура Хіллер з Канади тривалий час вела боротьбу з раком крові, але недавно її серце перестало битися. Небайдужі люди збирали кошти на дорогу операцію з пересадки стовбурових клітин і перебування в одному з кращих онкогоспіталів США, але це не врятувало її життя.
Батьки вирішили поховати Лауру в білосніжній труні, на якій однокласники залишили побажання дівчинці, адже вона завжди мріяла отримати випускний альбом, в якому після спільних фотографій залишаться всілякі побажання на пам'ять про навчання в школі.

За матеріалами http://www.depo.ua/ 12.05.2016 р.

СТЕПАН ПІРЯНИК: «УСПІХ ПРИХОДИТЬ ДО ТИХ, ХТО ЛЮБИТЬ РОБОТУ І БАЧИТЬ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТИ»

У місті Трускавець Львівської області ритуальні послуги та виготовлення трун, домовин, хрестів, вінків виконує ритуальна фірма «Вічність», яку очолює Степан Піряник.
Підприємство має виробничу базу та обладнання для виготовлення домовин, хрестів з «замкнутим» технологічним циклом: техніка компанії працює в лісі, своїм лісовозом маніпулятором довозять колоди до пилорами. Далі своя пилорама, столярний цех, сушки, цех декоративного оздоблення, лакувальні камери, транспорт для доставки своєї продукції в будь-який кінець України і не тільки України. Компанія поставляє свою продукцію як в ближнє зарубіжжя (Молдовія, Абхазія), так і в такі країни як Нідерланди, зараз готується договір на постачання у Францію.
Це одна з не багатьох компаній на Україні, яка має на продукцію, що виготовляє, «сертифікат відповідності» - документ посвідчує, що вона (продукція) відповідає державному стандарту України.

З чого все почалося

У Степана Піряника був ремонтно-будівельний кооператив, який займався ремонтом приміщень пансіонатів Трускавця. Орендував «бокс» від вантажної машини, в якому стояла циркулярка та фугувальний верстат, якому було стільки ж років скільки Пірянику. Поруч за парканом знаходився цех комунального підприємства, де виготовляли труни.
«Тут труни роблять?» - запитували люди, які помилково замість комунального зайшли в «столярний цех» Піряника.
«Це там за парканом - показував пальцем на комунальне. Відправив раз, другий, п’ятий. Задумався. Що ж ти за бізнесмен подумав, гроші самі ідуть
до тебе, а ти їм кажеш ідіть за паркан в комунальне. Виготовили кілька штук. Звичайно кращі ніж в комунальному під «паяльну лампу». Так і стартували»
Тепер це сучасне підприємство, з обладнанням, яке обновляється майже щороку та добре навченим персоналом.

Персонал – найбільша цінність компанії

Найцінніше, що є в компанії на думку Степана Піряника, це її працівники. Добрий фахівець, вважає він, на старому верстаті зробить якісний продукт і навпаки, «халтурщик», на доброму верстаті зробить неякісно, тому пошуку кадрів тут приділяють велику увагу. Починаючи від тісної співпраці з місцевим центром зайнятості до придуманого ним способу названого «пошук кадрів циганською поштою». Спосіб полягає в тому, що в компанії оголосили, хто з працівників приведе кваліфікованого столяра, той отримає премію в 600 грн. Правда 300 грн., якщо спеціаліст пропрацює 3 місяці і других 300 грн. після шести місяців роботи спеціаліста. Пірянику імпонують японські методи згуртування колективу. Тому коли в Японії працівники приходять на роботу на вихідні попити чай і поговорити про роботу, то у «Вічності» організували на вихідні «День пива з таранькою», де працівники за пивом дискутували про роботу. Також було сходження працівників фірми на Говерлу або дві футбольні команди «Грабарі» і «Трунарі», які періодично грають на першість компанії по футболу. Зараз планує в побутовому приміщенні робітників поставити «опудало» Піряника, щоб ті, хто ним не задоволений могли хоч в такий спосіб «відвести душу»

Продукція – наша гордість

До своєї продукції в компанії ставляться з повагою. Відповідно і назви дали – шестигранник дубовий називається «Венеція», трохи іншої форми «Люблін», чотирьохгранник з напівкруглою кришкою «Рим», трохи простіша – «Вікторія», соціальна має назву «Народна». Щоб продукція була якісна в компанії є інженер контролю якості, який перевіряє виготовлення трун починаючи від товщини порізаної дошки на пилорамі. зарізаних кутів в столярному цеху, до оздоблення на лакування. Виготовлення продукції проводиться з дотриманням вимог охорони праці та техніки безпеки на кожному етапі технологічного оброблення деревини, напівфабрикату та відвантаження продукції. Жодна особа, яка приходить влаштовуватися, не приступить до роботи без медичного огляду та інструктажів по техніці безпеки. Не дарма на цеху висить величезний плакат «Хто про людей і техніку безпеки дбає, той на виробництві травм не має».
Нещодавно підприємство почало випускати принципово новий різновид трун – комбіновані. Кришка домовини оббита методом художньо-декоративної драпіровки крепсатином двох кольорів, верх кришки прикрашає лакована дубова дошка, оздоблена косичкою та металізованим хрестом-розп’яттям, внутрішня поверхня домовини оббита двома атласними вкладками. Домовина оздоблена стрічкою «корона», закрутками, бантами та гвоздиками із діхтолакової плівки. Виготовлення продукції проводиться з дотриманням вимог охорони праці та техніки безпеки на кожному етапі технологічного оброблення деревини, напівфабрикату та відвантаження продукції.
На підприємстві діє три основні цехи: пилорама, столярний цех, цех декоративної обробки дерева. Основною діяльністю підприємства є виготовлення домовин. Дистрибуція і маркетинг відіграють не менш важливу роль, ніж виробництво, адже завдяки цьому поширюється ім’я торгової марки і росте популярність підприємства. На даний момент «Вічність» співпрацює з близько 500 комунальними та ритуальними службами, салонами та моргами по всій Україні. На підприємстві широко застосовується особистий продаж: за потреби з кожним клієнтом менеджер з продажу веде персональні переговори.

Заможні клієнти замовляють труни з картинами

А ще з малюнками, фотографіями, оздоблені каменями Swarovski. Найдорожчу продали за 72 тисячі гривень, – продовжує Степан Піряник. – найбільша труна мала понад 2 метра довжини і майже 1,5 – ширини. У двері не влазила, нагадувала двоспальне ліжко. Якось мій товариш розлучився, то виготовив йому труну для прощання з минулим життям – маленьку, для обручки. Він закопав її. Фото тієї труни помістили в інтернет. Багатьом сподобалося. Один чоловік замовив на подарунок тещі. Використовувала її замість сільнички.

Застосування нано-технологій

Вічність чи не єдина компанія, де дружно і тісно співпрацюють з новими технологіями. Ще шість років тому факультет комп’ютерних технологій Львівської політехніки розробив програму для компанії, в якій кожний цех кожного дня дає звіт про зроблену роботу. І на форматі А-4 можна побачити всю роботу за вчорашній день, кількість привезеної та порізаної деревини (колод), кількість домовин по асортименту, їх залишок, кількість полакованої та проданої продукції. І так за місяць, рік, п’ять років.
Кожній виготовленій труні присвоюється універсальний ідентифікаційний номер, за допомогою кого в кампанії можна відслідкувати її рух по цехам від «народження» до продажу. Це дає можливість визначити, хто і коли виготовив, хто і коли лакував, який водій і кому транспортував, оплачено чи ні.

Маркетинг у «Вічності»

В цьому напрямку компанія лідирує не тільки в Україні, а і у Європі. Як каже Степан Піряник, коли про твій продукт знаєш ти і твій кіт, то бізнесу не побудуєш ніколи. До Всеукраїнського семінару, що відбувся в 2008 компанія виготовила найбільш в світі труну, в якій пізніше відкрила бар. Пробували навіть здавати документи в Лондон в Книгу рекордів Гіннеса. Не вийшло через технічні причини.
До дати «кінця світу» 22 грудня 2012 року відкрили в себе «лікування-релакс» у домовинах. Подивитись на таке лікування приїжджали журналісти всіх центральних каналів України, НТВ, Росії, Чехії, навісь Бі-Бі-Сі Англії, тим сами роблячи рекламу Вічності. Таку рекламу за безплатно не кожен можу зробити.

Культуру країни видно на цвинтарі

– У нас досі ходять на похорон у гумових чоботях, бо скрізь болото, – обурюється директор «Вічності». – У Польщі всі цвинтарі – з доріжками. Домовини дорогі, вишукані. Нещодавно був на міжнародній виставці трунарів. Французи замовили труни для крематорію. Вимога: товщина дошки має бути 18 міліметрів. А ми робимо 22. Я не захотів зменшувати товщину, і вони відмовилися. Їхні труни з тілами спалюють у крематорії. Якщо дошка товща, потрібно буде більше газу. В Україні приватних і комунальних похоронних фірм є приблизно наполовину. Але Ви самі розумієте, що муніципальна форма власності – це, в більшості випадків, безвідповідальність та неоперативність. У нас вже років шість діє комп’ютерна програма, яку розробили науковці Львівського політеху. Тобто я щоденно маю змогу знати все, що стосується виробництва та фінансів на фірмі. Це не є щось надзвичайне, але цього не має жодне з підприємств України, які працюють у подібній сфері. Надзвичайно багато уваги ми приділяємо якості. На кожен наш виріб ми ставимо спеціальну бірку з ідентифікаційним кодом. У разі браку ми знаємо, яка бригада і хто з робітників причетний до виробу продукції. Система покарань та заохочень працює у нас бездоганно. Можливо тому випадки браку є поодинокими. Скажу більше, у нас є посада інженера з контролю за якістю продукції. Він не штрафує, а тільки фіксує порушення. В кінці місяця ми підбиваємо підсумки і штрафуємо за брак, або заохочуємо за сумлінне ставлення до роботи. До речі, у нас є кілька видів премій, які стимулюють ставлення до роботи.

В чому секрет успіху?

– Всі секрети успіху в тому, що я люблю свою роботу, роблю її якісно і від неї дістаю задоволення. Скажу Вам більше. Брат моєї дружини дванадцять років працював в Англії. Я з ним спілкувався і запитав: що нам потрібно робити, щоби ми жили так, як в Англії? Він мені каже, Перше, починаючи від
президента і закінчуючи звичайним громадянином, поважати і виконувати закони. У нас в Україні ще не вийшов закон, то кожен шукає, як його обійти та обдурити державу. І друге - робити свою роботу якісно. Тому і є наша фірма брендовою, тому що ми робимо свою справу якісно. Немає жодного обласного чи районного центру в Україні, з якими б не працювали. А висновок тут один. Ми всі хочемо позитивних змін, хочемо просуватися на цьому ринку вперед. Добре, якщо досвід стане надбанням інших. Якщо хтось почерпнув щось корисне з мого чи іншого досвіду, я буду тільки радий. Бо тільки так ми зможемо розбудувати Україну.

За матеріалами газети "Реквієм" 12.04.2016 р.

Навіщо офісних співробітників в Південній Кореї кладуть у труну?

У Південній Кореї найвищий відсоток самогубств. А офісні працівники часто скаржаться на стрес і депресію. Для того щоб вони почали цінувати життя, компанії пропонують своїм співробітникам взяти участь у власному похороні.
У суперсучасному офісі в Сеулі працівники рекрутингової компанії репетирують власні похорони. Одягнені в білі балахони, вони пишуть прощальні листи свої сім'ям. Тихі схлипи поступово перетворюються в гучні ридання, які навряд чи можна приховати за носовою хусткою. А потім настає кульмінація всієї дії: клерки піднімаються, стають поруч з труною - і лягають в неї. Кожен тримає в руках власну фотографію в траурній рамці.
Важко зрозуміти, як самі працівники офісів оцінюють цю практику: Південна Корея належить до держав з патерналістським суспільством, і навряд чи співробітники стануть критикувати дії компанії-роботодавця, однак, схоже, репетиції власного похорону дійсно працюють. «Після цього досвіду я зрозумів, що повинен спробувати почати жити по-новому, - каже Чо Юн Те, вибираючись з труни. - Я зрозумів, що зробив багато помилок і, сподіваюся, зможу полюбити свою роботу і проводити більше часу зі своєю сім'єю ».

За матеріалами https://news.mail.ru/ 15.03.2016 р.

Труна-конструктор

Голландська компанія «EveryBody Coffins» розробила новий вид легких збірних трун. Новинка EveryBody збирається за кілька хвилин без єдиного цвяха, без інструментів з шести деталей. Деталі з'єднуються між собою і замикаються за допомогою спеціальної конструкції замка. Труни виготовляються з 12 мм багатошарової фанери.
Основне призначення нового винаходу - використання в надзвичайних ситуаціях з масовою загибеллю людей в результаті катастроф, стихійних лих. Невелика вага труни, швидкість збірки, упаковка в розібраному вигляді, невисока ціна дозволяють зберігати і швидко доставляти великі кількості трун на випадок виникнення надзвичайних обставин. У 20-футовий контейнер входить 570 трун в розібраному вигляді.
Труни EveryBody можуть використовуватися як для поховання в землю, так і для кремації. Виробники трун вважають новий винахід можливою ефективною альтернативою пластиковим пакетам для трупів, широко використовуваним у випадках масової загибелі людей. Нові труни вже поставляються не тільки відомствам з надзвичайних ситуацій і рятувальним службам, а й купуються комерційними похоронними фірмами, які пропонують новинку в продажі в якості недорогої альтернативи традиційним дерев'яним трун. Виробники пропонують чотири стандартних розміри домовин.

За матеріалами http://funeralportal.ru 10.02.2016 р.

Цемент на Різдво точно ніхто не купив би, а труни замовляють

Степан ПІРЯНИК 54 роки. Народився в місті Трускавець на Львівщині. Закінчив індустріально-педагогічний технікум у Конотопі на Сумщині та чотири курси Львівського політехнічного інституту. Після одруження покинув навчання і пішов працювати. За спеціальністю - будівельник. До 1989-го робив у будівельному управлінні міста Дрогобич на Львівщині, потім відкрив власну ремонтну компанію. 13 років робить труни. Директор фірми "Вічність", що надає ритуальні послуги в Трускавці. Вона виготовила понад 156 тисяч домовин. Вартість однієї - від 900 гривень. Експортують у Молдову, Абхазію, Нідерланди, Францію. Дружина 54-річна Валентина - агроном за професією. Допомагає продавати труни. Старша донька 32-річна Оксана із зятем Степаном виготовляють вінки і штучні квіти. Молодша Ірина, 27 років, у декреті. Має онук - Анну, Яну і Марію. Любить подорожувати

КАФЕ У ФОРМІ ТРУНИ СТЕПАН ПІРЯНИК ПРОДАВ РОСІЙСЬКОМУ БІЗНЕСМЕНУ

ВИГОТОВЛЯТИ ТРУНИ ПОЧАВ ВИПАДКОВО. Мав кооператив – ремонтували корпуси санаторіїв Трускавця, торгували будматеріалами. Зробив цех зі спилювання дерев. Орендували місце на господарському дворі санаторію, по сусідству з комунальним підприємством. Тоді там виготовляли труни. Їхні покупці ходили повз наш цех і питали, чи часом не ми виготовляємо домовини. Направляв їх до сусідів. А потім подумав: "Та що ж я за бізнесмен? Гроші до мене самі йдуть, а я клієнтів за паркан посилаю". І ми зробили пару трун на пробу. Їх купили. Побачив, що це приносить нормальні гроші.

ВІДКРИВ РИТУАЛЬНУ КРАМНИЦЮ. Сидимо на Різдво, святкуємо, а люди дзвонять за трунами. Кажу до жінки: цемент на Різдво точно ніхто не купив би, а домовини замовляють – ми на правильному шляху. Коли дочка вчилася у третьому класі, повертається зі школи і говорить, що ми погано працюємо. Здивувався: чого? Вона йшла біля церкви, коли везли покійника. Він лежав у труні іншої фірми.

ЗАПРОСИЛИ В УНІВЕРСИТЕТ ПРОЧИТАТИ ЛЕКЦІЮ ДЛЯ СТУДЕНТІВ. Один спитав, у що найкраще вкласти 100 тисяч доларів. В аудиторії був старий пошарпаний стіл. Кажу: бачиш цей стіл? Якщо в тебе нема грошей, накриєш його скатертиною, і він прослужить ще кілька років. А якщо людина вмерла, її треба похоронити – навіть якщо нема грошей. Мусиш у когось позичить і труну купити. Бізнес треба робити на життєво необхідних товарах і послугах.

З ТРУНАМИ ТЕЖ ТРЕБА ЕКСПЕРИМЕНТУВАТИ. На них є мода, що з часом змінюється. Під час Євро-2012 виготовили домовину у формі м'яча. Маємо труну-диван. Її замовила жінка з нашого міста. Живе у тісній однокімнатній квартирі. Труну ніде було поставити, то зробили у формі дивана. На ній можна сидіти. Собі в офіс узяв таку ж – для приколу.

СПРИЙМАЮ ТРУНИ ЯК ТОВАР, а не як передсмертний ритуал. Люблю креативну рекламу. Недавно запустили акцію: заглянь під кришечку й отримай подарунок. Ховаю у трунах знижки на них. Люди з ентузіазмом заглядають усередину.

ДОЗВОЛЯЮ КЛІЄНТАМ ПОЛЕЖАТИ У ТРУНІ – ДЛЯ РЕЛАКСАЦІЇ. Коли це придумав – боявся, що не піде. Але люди зацікавилися. Недавно один чернігівець приїжджав у Трускавець, щоб полежати у труні. Привіз фотографа і відеооператора. Відзняв усе, заплатив моїм працівникам і щасливий поїхав. Я сам у труні не лежав – нема охоти. Але можу посидіти, кави попити.

НЕДАВНО НА ЗАМОВЛЕННЯ РОБИЛИ ТРУНУ З ШУХЛЯДАМИ – для циганського барона. Родичі поклали туди все, що любив покійний.

ДЕШЕВІ ТРУНИ ВИГОТОВЛЯЄМО З ДЕРЕВИНИ ЧЕТВЕРТОГО СОРТУ, оббивка – з простої тканини. Елітні робимо з червоного дерева, ручки можуть бути з позолотою. Покриваємо дорогим лаком, оббиваємо шовком. Заможні клієнти замовляють труни з картинами, малюнками, фотографіями, оздоблені каменями Swarovski. Найдорожчу продали за 72 тисячі гривень.

НАЙБІЛЬША ТРУНА мала понад 2 метри довжини і майже 1,5 – ­ширини. У двері не влазила, нагадувала двоспальне ліжко.

25 ТРАВНЯ 2008-ГО у Трускавці відкрили труну-кафе "Вічність". Довжина – 20 метрів, висота і ширина – по 6. Витратили 32 кубічні метри деревини. Замість столів – кришки від гробів, замість лампочок горіли свічки, офіціанти ходили в траурному одязі. Подавали салати "Дев'ять днів", "Сорок днів". Приїжджали туристи. Місцеві жителі по-різному сприйняли ту ідею. Одні критикували й казали, що в труну не можна ходити їсти. Іншим подобалося. За півроку кафе перекупив бізнесмен із Росії.

Є ТРУНИ ДЛЯ СОБАК І КОТІВ. Вони такі ж, як людські, але – менші. З'явилися в нас шість років тому. Замовляють рідко, переважно для собак.

КОЛИ ТОВАРИШ РОЗЛУЧИВСЯ, ­виготовив йому труну для прощання з минулим життям – маленьку, для обручки. Він закопав її. Фото тієї труни кинули в інтернет. ­Багатьом сподобалося. Один чоловік замовив на подарунок тещі. ­Використовувала її замість сільнички.

КУЛЬТУРУ КРАЇНИ ВИДНО НА ­ЦВИНТАРІ. У нас досі ходять на похорон у резинових чоботях, бо скрізь болото. У Польщі всі цвинтарі – з доріжками. Домовини дорогі, вишукані. Нещодавно був на міжнародній виставці трунарів. Французи замовили труни для крематорію. Вимога: товщина дошки має бути 18 міліметрів. А ми робимо 22. Я не захотів зменшувати товщину, і вони відмовилися. Їхні труни з тілами спалюють у крематорії. Якщо дошка товща, потрібно буде більше газу.

ЖІНКИ ОБИРАЮТЬ ТРУНУ ЯК СУКНЮ: щоб колір гармоніював з очима і вбранням. Чоловіки ставляться прагматичніше: аби розміри ­підійшли. Найчастіше за життя домовини вибирають самотні люди. Якось бабуся прийшла з онуком. ­Хотіла купити для себе гарну і дорогу труну. А внук – скупий, тягне її у ряд, де стоять дешеві. Бабця каже: не хочу лежати в такій. ­Нагадує, що залишить онукові дорогу квартиру.

НАЙВАЖЧЕ ПРОДАВАТИ ДИТЯЧІ ТРУНИ. Люди, які за ними приходять, убиті горем, плачуть, не можуть нічого пояснити.

ДОСТАТНЬО ЗНАТИ зріст і ширину плечей, щоб підібрати труну. Вага не відіграє суттєвої ролі.

СОБІ ВИБРАВ БИ НАЙДОРОЖЧУ ТРУНУ. Але поки що не заморочуюсь цим.

За матеріалами http://gazeta.ua/ 15.01.2016 р.

Британці створили "розумну" труну

Компанія Perfect Choice Funerals представила концепт "розумної" труни з вбудованим дисплеєм і колонками, передає Daily Mail.
Coffin of the Future ("Труна майбутнього"), на думку компанії, повинна відповідати запитам високотехнологічного часу. За результатами дослідження, люди дуже часто не можуть бути присутніми на похоронах, однак у випадку зі смарт-трунами вони зможуть попрощатися з небіжчиком віртуально. Концепт труни включає в себе дисплей із зображенням покійного, а також екран, що відображає його сторінку в соцмережі, де можна буде залишати свої співчуття. Крім того, труну буде оснащено колонками, які можуть програвати улюблену музику померлого або некролог. Також труну оснастять підсвічуванням, яке змінює колір.
Проте не повідомляється, чи буде "розумна" труна закопуватися в землю. У такому випадку екозахисники можуть виступити проти цієї ідеї, оскільки технічна начинка, наприклад, дисплеїв містить шкідливі речовини, які можуть потрапити в грунт. Компанія, однак, поки не оприлюднила інформацію про те, коли почнеться випуск "розумних" трун і почнеться він взагалі.

За матеріалами http://www.segodnya.ua/ 11.12.2015 р.

Шотландські трунарі скаржаться на надто товстих небіжчиків

Співробітники шотландських моргів обурюються - останнім часом до них надходить все більше нестандартних трун, які не влізають в кремаційні печі. Представники сфери ритуальних послуг пов'язують цю проблему з ожирінням, яким з кожним роком страждають все більше жителів Сполученого Королівства, повідомляє Metro.
Тих небіжчиків, яких не вдається кремувати, співробітники моргів намагаються ховати, однак і це не завжди виходить. Багатьох надто огрядних покійних доводиться опускати в могилу за допомогою спеціальної лебідки, що заподіює трунарям додаткові незручності. Родичам покійних такі похорони також обходяться значно дорожче рядовий процедури кремації.
Втім, у деяких крематоріях є печі великих розмірів, проте вони, як правило, знаходяться далеко від населених пунктів, через що сім'ї покійних зазвичай вибирають поховання, нехай воно і коштує дорожче, пише The Sunday Times.
Надмірна вага - це серйозна проблема для британців. З зайвими кілограмами активно борються не тільки дорослі, а й діти у віці від 2 до 11 років. Згідно зі статистикою, підготовленої міністерством охорони здоров'я Шотландії, ожирінням страждає 27,1% населення, а 65% громадян країни мають надлишкову вагу.
У лютому повідомлялося, що співробітникам британських крематоріїв важко справлятися не тільки із занадто огрядними небіжчиками, але і з надто високими. Так, сім'я покійного Грехама Меллора довго не могла поховати його через те, що зріст небіжчика становив два метри.

За матеріалами http://www.vesti.ru/ 09.11.2015 р.

Степан Піряник: "Успіх приходить до тих, хто любить роботу і бачить її результати"

Цими днями у Трускавці пройшов всеукраїнський семінар-практикум «Сучасні технології та підвищення культури і якості обслуговування в сфері надання ритуальних послуг», організаторами якого стали ритуальна компанія «Вічність» та Асоціація працівників ритуального обслуговування населення України. З цього приводу ми поспілкувалися з керівником ритуальної компанії «Вічність» Степаном Піряником.
- Степане Івановичу, знаю, що Ви вже не вперше проводите подібні семінари. Розкажіть більш детальніше про те, хто приїхав у Трускавець, про завдання, які Ви поставили перед його учасниками.
- У семінарі взяли участь всі директори великих обласних та районних ритуальних комбінатів і приватної, і державної форми власності - всього 68 чоловік. Приїхали майже з усіх куточків України, починаючи від підприємця-початківця Катерини Чалої з маленького села Сурсько-Литовське на Дніпропетровщині і закінчуючи директором великого комунального підприємства Рівного Миколою Володьком. Були запрошені голова Асоціації Оксана Борисюк та начальник управління Міністерства регіональної політики Ольга Божко, котра курує наші служби. З вітальним словом виступив міський голова Руслан Козир. На пленарному засіданні ми обговорили доповнення Закону про поховання. До речі, левова частка корекцій у діючому Законі - наша праця. На семінарі виступили ксьондз Кшиштоф, головний судмедексперт міста Бєльци , які розповіли про те, як проходять поховання у Польщі та у Молдові, я поділився досвідом роботи компанії «Вічність» та відповів на запитання присутніх.
- Наскільки вирізняється Ваша компанія серед подібних приватних в Україні, чим можете приємно здивувати своїх клієнтів?
- Колись я їхав з Кіровограда і заїхав у Гайсин. По дорозі помітив компанію з ритуальних послуг. Запитую, чи є у вас дубові гроби. А мені зовсім незнайома жінка відповідає: «Навіщо вам, пане Піряник, дубові гроби, у вас свої є». «А звідки ви мене знаєте?», - питаю. А вона витягує мої буклети (а ми дуже багато їх випускаємо) і показує мені. Тобто, це говорить, що наша фірма достатньо відома в Україні, є, так би мовити, брендом. В Україні приватних і комунальних похоронних фірм є приблизно наполовину. Але Ви самі розумієте, що муніципальна форма власності - це, в більшості випадків, безвідповідальність та неоперативність. У нас вже років шість діє комп'ютерна програма, яку розробили науковці Львівського політеху. Тобто я щоденно маю змогу знати все, що стосується виробництва та фінансів на фірмі. Це не є щось надзвичайне, але цього не має жодне з підприємств України, які працюють у подібній сфері.
Надзвичайно багато уваги ми приділяємо якості. На кожен наш виріб ми ставимо спеціальну бірку з ідентифікаційним кодом. У разі браку ми знаємо, яка бригада і хто з робітників причетний до виробу продукції. Система покарань та заохочень працює у нас бездоганно. Можливо тому випадки браку є поодинокими. Скажу більше, у нас є посада - інженер по контролю за якістю продукції. Він не штрафує, а тільки фіксує порушення. В кінці місяця ми підводимо підсумки і штрафуємо за брак або заохочуємо за сумлінне ставлення до роботи. До речі, у нас є кілька видів премій, які стимулюють ставлення до роботи.
- Яка середня зарплата на підприємстві?
- Звичайний робітник дістає від двох до семи тисяч гривень. У кожному цеху в нас висять розцінки. Зарплата залежить від кількості і якості виробів.
- Відвідавши Вашу фірму, бачив, як по-господарськи ставляться робітники до своїх обов'язків, який порядок панує у кожному цеху...
- Сім років тому на подібному семінарі один молодий хлопчина з Ялти запитав мене, як мені вдається добиватися такого успіху. Тоді я відповів йому, що секретів у мене немає. Найбільший кайф дістає людина, коли любить свою роботу і бачить її результати. Коли людина довбає в одному місці, там буде маленька вм'ятина, а через рік буде дірка. Всі мої секрети успіху в тому, що я люблю свою роботу і від неї дістаю задоволення. Скажу Вам більше. Брат моєї дружини дванадцять років працював в Англії. Я з ним спілкувався і запитав: що нам потрібно робити, щоби ми жили так, як в Англії? Він мені каже, Перше, починаючи від президента і закінчуючи звичайним громадянином, поважати і виконувати закони. У нас в Україні ще не вийшов закон, то кожен шукає, як його обійти та обдурити державу. І друге - робити свою роботу якісно. Тому і є наша фірма брендовою, тому що ми робимо свою справу якісно.
Немає жодного обласного чи районного центру в Україні, з якими б не працювали. А висновок від семінару один. Ми всі хочемо позитивних змін, хочемо просуватися на цьому ринку вперед. Добре, якщо мій досвід стане надбанням інших. Якщо хтось почерпнув щось корисне з мого чи іншого досвіду, я буду тільки радий. Бо тільки так ми зможемо розбудувати Україну.

За матеріалами Павло ГАЙ "Джерела Трускавця" 07.10.2015 р.

У Росії співробітник ритуального агентства запустив конкурс на краще Селфі з небіжчиком

Поліція Сиктивкара почала перевірку щодо співробітника місцевого агентства ритуальних послуг Альфреда Полякова, який організував у «ВКонтакте» конкурс на краще Селфі з померлим.
«Діям чоловіка буде дана правова оцінка. Громадська [оцінка], як ви бачите, вже послідувала », - розповіло анонімне джерело видання в управлінні МВС Сиктивкара.
Конкурс «Селфі з покійними» оголосили 19 липня 2015. Влаштовувач конкурсу повідомив, що буде платити від 500 до 3 тисяч рублів людям, які опублікують фотографію з померлою людиною. При цьому в групі, присвяченій нестандартним Селфі, сказано, що переможці можуть отримати до 5 000 рублів.
«Критерії оцінки фотографії - ясна усмішка, що показує, що Ви щасливі, - сказано в описі конкурсу. - Головна умова - повага до покійного. Ми не розглядаємо фотографії, в яких висловлено зневага, неповага, які аморальні. Ваше фото повинно показувати, що Ви щасливі, так як Ваш родич пішов у кращий світ ».
Користувачі мережі розкритикували автора конкурсу. Під його записом у «ВКонтакте» залишили кілька сотень образливих коментарів.

За матеріалами http://breakingmad.me 21.09.2015 р.

Труна як посібник: у Німеччині працює коледж з навчання професії трунаря

Смерть дає живим доволі непогану можливість заробити. У Німеччині існує навчальний заклад, що випускає професійних дипломованих трунарів.
Коледж в північній Баварії - єдиний подібний навчальний заклад у Європі. Щороку він набирає близько 500 студентів на трирічний курс навчання. Провінційний коледж нічим не відрізняється від інших, крім того, що посеред аудиторій в ньому стоять труни.
Студенти проводять час не просто копаючи могили. Їх навчають анатомії і тому, як слід поводитися з небіжчиками, використовуючи досить реалістичний реквізит. Студенти вчаться, як правильно зробити виміри і змайструвати труну, в тому числі і таку, щоб підійшла під норми міжнародних транспортувань. Крім того, багато уваги приділяється тому, щоб студенти чуйно ставилися до потреб скорботної сім'ї.
«Я хочу допомогти людям пережити важкі часи. Коли померла моя бабуся, директор похоронного бюро погано зробив свою роботу. Я бачив, яку біль це заподіяло моїй родині. Це не просто робота, це покликання », - пояснив студент Паскаль Хаубрікс.
За словами однієї з викладачок коледжу, випускники залишають навчальний заклад професіоналами похоронної справи. «Ми прагнемо до того, щоб наші випускники змогли працювати де завгодно, у тому числі могли створити власну компанію», - розповіла Бьянка Ніклаус.
Велика частина курсу проходить в місцевих похоронних бюро. На деяких траурних церемоніях навіть майбутні професіонали не завжди можуть стримати сльози. «Іноді це дуже важко. Якщо там лежить дитина або хтось мого віку. Ти розумієш, наскільки крихке наше життя », - говорить Паскаль Хаубрікс.

За матеріалами http://russian.rt.com/ 21.08.2015 р.

У США чоловік викрав труп свого батька з кладовища в надії, що він воскресне

У Детройті поліція заарештувала чоловіка, який викрав тіло свого покійного батька з кладовища за кілька годин до початку похорону. Тепер йому загрожує тюремний термін.
Тіло покійного Кларенса Брайта зникло з кладовища в понеділок вранці, прямо перед початком траурної церемонії. Поліція заарештувала його сина, 48-річного Вінсента Брайта вже наступного дня - в його фургоні був знайдена порожня домовина.
Незабаром після цього слідчі виявили зниклий труп в будинку Брайта. Чоловік тримав тіло свого батька в підвалі будинку в морозильній камері. Мотиви своїх дій він розкрив відразу після арешту.
«Вінсент Брайт був дуже релігійною людиною. За його словами, він викрав труп батька в надії на те, що 93-річний старий воскресне », - сказав лейтенант поліції Гарольд Рейчн в інтерв'ю місцевій газеті.
Вінсенту Брайт було пред'явлено звинувачення в ексгумації тіла. Релігійний чоловік може отримати до 10 років позбавлення волі.

За матеріалами http://russian.rt.com/ 12.06.2015 р.

Мотокатафалк для байкера

У світі зустрічається безліч людей з різноманітними захопленнями. Ось, наприклад, всі ми з Вами чудово знаємо хто такі байкери і як вони виглядають. У нашому уявленні байкер - це людина обов'язково на крутому мотоциклі, в шкіряних одязі, з бородою чи вусами. Але й серед байкерів зустрічаються справжні диваки. Байкер з Німеччини Йорг Гроссман вирішив стати справжнісіньким таксистом для мерців.
Сам по собі Йорг Гроссман працює саме в сфері ритуальних послуг і завдяки напрямку своєї діяльності, він вирішив створити і створив мотокатафалк.
Це мотокатафалк Йорг Гроссман зібрав на основі досить крутого мотоцикла Kawasaki VN 1500 з коляскою. І тепер Йорг Гроссман називає себе не інакше як - "таксистом для мерців". JG-Motorradbestattungen пропонує похоронні послуги виключно байкерам. Його послугою вже скористався один небіжчик. Промацавши попит, Гроссман вже замовив десять катафалків від Harley, кожен з яких обійшовся йому в 60 тисяч євро.
Фанів, які хочуть залишатися байкерами і після смерті, цілком вистачає. Замовлення мото-катафалка коштує 1200 євро, тоді як довезти труну до кладовища на автомобілі - всього 200 євро. Але клієнтам подобається унікальна послуга, а Гроссман вже будує плани з розширення бізнесу - першим повинен запрацювати філіал в Швейцарії.

За матеріалами http://polemika.com.ua/ 15.05.2015 р.

У Швеції в продаж надійшли труни з вбудованою аудіосистемою

Насолодитися звуками улюбленої музики не тільки в земному, але і в загробному житті пропонує своїм клієнтам власник шведського магазину сучасних аудіосистем. Труна з динаміками підключена до плеєра через 4G-інтернет, тому родичі покійного можуть час від часу міняти плейлист в останньому притулку.
Автор проекту Фредрік Хельмквіст розповів журналістам, що труни нового покоління він створив в рамках споживчої концепції «життя після смерті»: «Хтось повинен був зробити справжню труну в стилі рок-н-рол, яка в той же час була б простою і красивою . Думаю, Оззі Осборн або Кіт Річардс купили б таку! ».
Гріб не тільки обладнаний двома динаміками, сабвуфером і кондиціонером, але і відрізняється «ангельським» інтер'єром - білим шовком і мереживами. Через кабель труна з'єднується з надгробком у вигляді блискучого чорного каменю з дисплеєм, де відображається фотографія покійного. Там же сім'я може за допомогою 4G вибрати плейлист з пісень, які будуть супроводжувати його в потойбічній подорожі.
Якщо ж людина не довіряє музичним смакам рідних, Catacombo Sound System дозволяє вибрати композиції заздалегідь.
Коштувати музичне потойбічне задоволення буде близько $ 30 тис.
Хельмквіст розповів, що його співвітчизники не проявили особливого інтересу до новинки, проте незабаром після першої реклами він отримав безліч замовлень з США, Канади і Тайваню. «Можливо, в моїй країні не так вірять у загробне життя», - поділився він.
Сам він волів би бути похованим під звуки опери.

За матеріалами http://russian.rt.com/ 10.04.2015 р.

Ірландець заповів поховати себе у величезній пляшці віскі

48-річний Анто Уікхем з Белфаста підготував для свого похорону труну у формі пляшки свого улюбленого напою - віскі Jack Daniel's. Батько шістьох дітей заплатив за «витвір» компанії Crazy Coffins («Божевільні труни») £ 3 тис., повідомляє сайт Evoke.
«Я не хочу, щоб у мене були звичайні похорони - вони повинні стати святом життя. Я був присутній на дуже багатьох похоронах, вони були дуже сумними. Я хочу чогось абсолютно іншого », - сказав Уікхем.
За словами ексцентричного чоловіка, однією неординарною труною «похоронні веселощі» не обмежаться - в якості катафалка буде використаний вагончик пивної компанії Guinness.

За матеріалами http://russian.rt.com/ 11.03.2015 р.

В Росії жінка ожила перед своїми похоронами

Як повідомляє "Ехо російської півночі", в Архангельській області проводиться перевірка професійних дій лікарів місцевої бригади швидкої допомоги. У минулі вихідні на пульт надійшов виклик із селища Коряжма, в якому говорилося про смерть однієї з мешканок селища. "Тіло" покійною було виявлено родичами, після чого вони одразу ж зателефонували в швидку допомогу. Бригада приїхала оперативно і констатувала смерть літньої жінки, причому місцевий дільничний лікар, який теж оглянув "тіло", впевнено підтвердив діагноз.
Однак, коли справа дійшла до організації поховання та візиту в будинок "померлої" співробітників бюро ритуальних послуг, всіх присутніх в будинку чекав вельми шокуючий сюрприз - жінка відкрила очі і була вражена не менш родичів від того, що біля її ліжка стоять співробітники похоронного агентства.
Родичі "померлої" сприйняли подію з радістю, чого не скажеш про керівництво медиків, які приїздили на виклик, бо варіантів пояснення події тільки два - або медперсонал швидкої допомоги, а заодно і дільничний лікар профнепридатні, або мав місце певний феномен, схожий на ті, що демонструють індійські йоги.

За матеріалами http://www.mk.ru/ 03.01.2015 р.

Життя і смерть в мережі: в Іспанії з'явилася послуга онлайн-похорону

В нашу постіндустріальну епоху, коли багато послуг і можливостей семимильними кроками переселяються в інтернет-простір, здавалося б, жителя мегаполісу важко чимось здивувати. Однак іспанським підприємцям це вдалося - вони пропонують послугу онлайн-похорону: будь-який бажаючий може попрощатися з близькою людиною під час прямої трансляції, яка ведеться з поминального залу.
Власники сервісу Online Farewell з іспанської Валенсії пропонують своїм клієнтам нову унікальну послугу - онлайн-похорон. Кожен бажаючий попрощатися зі своїми родичами або друзями зможе зробити це за допомогою прямої відеотрансляції з церкви або крематорію, розташованих на міському кладовищі.
Родичі покійного, що замовили послугу, отримують спеціальний код, який можуть передати іншим близьким і рідним. Код можна використовувати для отримання доступу до прямої трансляції похорону на сайті сервісу, пише The Local.
«Валенсія - це перше місто в Іспанії і, наскільки ми знаємо, у всьому світі, де пропонують таку послугу», - розповів місцевій газеті житель іспанського міста.
Як зазначає видання, подібна послуга особливо актуальна в Іспанії через існуючий тут закон, згідно з яким тіло померлого повинно бути поховано або піддано кремації протягом 48 годин після смерті. Через це родичам часто складно дістатися до місця похорону вчасно.

За матеріалами http://russian.rt.com 12.01.2015 р.

Кладовище для футболістів

Тема смерті та похорону давно стала не тільки предметом обговорення, а й джерелом різного роду бізнес-інновацій. Незвично в цьому зв'язку виглядає рішення керівництва бразильського футбольного клубу Corinthians з Сан-Паулу, який задумав відкрити власне кладовище для гравців і фанатів, які зможуть хоча б у цьому скорботному місці опинитися поруч зі своїми кумирами.
Кладовище в передмісті Сан-Паулу названо «Корінтіанс назавжди», воно має 70 тис. ділянок для фанатів. Місця поблизу могил зіркових спортсменів будуть коштувати кілька тисяч доларів.
Некрополь також стане місцем упокоєння легендарних футболістів Corinthians. Адміністрація клубу також планує перепоховати на новому кладовищі останки деяких вже померлих футболістів, повідомляють місцеві ЗМІ.

За матеріалами http://www.eurosport.ru 03.12.2014 р.

На похоронній виставці гостям запропонували купити золоту труну в кредит

У Москві проходить міжнародний форум ритуальних послуг «Некрополь-2014».
Найдорожчий експонат похоронної виставки, виконаний в італійській трапецієподібної формі і покритий сухозлітним золотом, коштує один мільйон рублів. За словами організаторів виставки, в схожій труні був похований поп-король Майкл Джексон, правда, його саркофаг коштував трохи дорожче - близько 300 тисяч доларів, оскільки його фурнітура була інкрустована дорогоцінними каменями.
Втім, бізнесмени із сфери ритуальних послуг зізнаються, що мода на дорогі похоронні приналежності не дуже поширена.
- Найбільш ходовий сегмент в Росії - це труни середнього класу вартістю від 50 тисяч рублів. Все, що дорожче, - це «розвага» тільки для зірок шоу-бізнесу, - розповів співробітник виставки «Некрополь» Олексій Кошляков.
Для тих росіян, які не звикли до розкоші, є і найбільш бюджетний варіант - труна, зроблена з картону або пап'є-маше. До слова, цей вид особливо популярний у громадян, які піклуються про навколишнє середовище. Їх ціна не перевищує тисячі рублів.
Крім того, на виставці «Некрополь-2014» представлені похоронні гаджети. Абсолютною новинкою сезону експерти назвали цифровий меморіал. Технічне обладнання можна вмонтувати в пам'ятник на могилі покійного, і тоді по команді родичів екран почне транслювати його фотографії, біографію і улюблену музику. Цифровий меморіал працює без підзарядки, оскільки елемент живлення являє собою сонячну батарейку невеликої ємності.

За матеріалами http://lifenews.ru 12.11.2014 р.

У Житомирі чоловік проміняв подружнє ліжко на труну

У Житомирі після сварки з дружиною чоловік в пошуках ночівлі проник в бюро ритуальних послуг і переночував в труні, повідомляє прес-служба обласної міліції.
"З одного боку, повертатися додому у плани чоловіка не входило, а з іншого - на дворі досить прохолодно і спати хочеться. Рішення проблеми знайшлося, правда, дещо екстравагантне", - наголошується в повідомленні. Бюро ритуальних послуг знаходилося в житловому будинку, де проживав чоловік, на першому поверсі. Він розбив скляні двері і пробрався всередину. "Вибравши одну з найбільш зручних, на його думку, домовин, влігся спати, не забувши вкритися, тобто прикрити кришку", - пише прес-служба міліції.
Дзвін розбитого скла почули сусіди нижніх поверхів і подзвонили в міліцію. Виклик надійшов близько 23: 55. Прибула міліція оглянула приміщення, але не відразу виявила зловмисника.
"Раптом несподівано піднялася кришка труни і звідти вибрався не зовсім тверезий і трохи заспаний хлопець", - веде далі розповідь прес-служба. У підсумку чоловік був затриманий.

За матеріалами http://obozrevatel.com/ 08.10.2014 р.

Гігантські труни

Повальне ожиріння - одна з найсерйозніших проблем серед американського населення. Але справжній бізнесмен знайде спосіб нажитися навіть на чужому горі. Компанія "Голіаф Каскетс", яка базується в штаті Індіана, побудувала процвітаючий бізнес на гробах гігантського розміру. Гроші течуть рікою - хлопці навіть не обтяжуються виробництвом звичайних трун - тільки для товстих небіжчиків. Один виріб обходиться близько 4000 доларів США і може витримати вагу до 450 кг.

За матеріалами http://www.dezinfo.net/ 04.09.2014 р.

Труна на сигналізації

Це не вигадка режисера чорної комедії, а реальний винахід італійських майстрів. Першу противикрадальну труну» представлено на міжнародному салоні у Вероні «Розкіш і яхти».
Труна оснащена сенсорами, що реагують на вібрацію і зрушення. У разі спроби викрадення електронна система передає сигнал тривоги карабінерам. Цим розробники не обмежилися, вони вмонтували в труну мікро-навігатор, який, навіть у разі викрадення, буде вести правоохоронні органи по сліду викрадачів.
І ще одне доповнення - веб-камера, що дозволяє рідним і близьким, які не можуть бути присутніми на похоронах, стежити за ними через інтернет. Інше призначення веб-камери - своєчасно сигналізувати в разі пробудження покійного.
Розробники впевнені - новинка знайде свого покупця. Адже, як відомо, викрадення трун з небіжчиками з метою викупу - не рідкість в Італії. Нова противикрадальна труна носить чоловіче ім'я «Майк». Вартість винаходи поки не відома.

За матеріалами http://ru.publika.md/ 04.07.2014 р.

У Москві відкрився музей смерті

У Москві на Новому Арбаті відкрився справжній музей смерті. Саме тут можна знайти унікальні і неповторні ритуальні предмети, які так чи інакше пов'язані з загробним життям.
У цьому музеї бувалий відвідувач зможе познайомитися з атрибутами смерті з різних країн. Труни у формі літака, пульта для телевізора або жука, сигари і навіть пляшки горілки. Це всі копії дивовижних африканських саркофагів, в яких насправді прийнято ховати небіжчика в далекій Гані. Саме з цієї країни організатор виставки Олександр Донський привіз екзотичну для православної Росії ідею веселих трун.
Захоплення атрибутами смерті у Олександра дійшло до того, що він придивився для себе нетривіальну усипальницю. Він вже заповів своїм родичам поховати себе в труні у формі риби.
Галерею незвичайних трун доповнюють також і незвичайні надгробки. Тут, наприклад, є надгробок у вигляді лампочки з чистого граніту. Саме під ним на одному з американських кладовищ похований електрик, який помер від раку. Тематичний пам'ятник замовила дочка покійного, яка каже, що її тато дуже любив свою роботу.
Куратор музею Олександр Донський зізнався, що багато експонатів, а особливо скелети в музеї є несправжніми, тому особливо вразливі можуть зітхнути спокійно. І саме в цьому музеї смерті можна задуматися про сенс буття.

За матеріалами http://lifenews.ru/ 05.06.2014 р.

Bury the Habit Recordable Coffin: труна, в якій ховають шкідливі звички

Не заривай в землю талант ! Зарий краще ту шкідливу звичку, яка заважає тобі повною мірою розкрити цей самий талант. А краще - поклади звичку в труну і поховай її назавжди До речі, це не жарт, дизайнери дійсно придумали такий пристрій: труна, що говорить для поганих звичок. Називається девайс Bury the Habit Recordable Coffin, виглядає він трохи страхітливо, а його автором і виробником є сімейне підприємство «Immense Innovation Inc» під керівництвом Джона Іммена.
Щоразу відкриваючи коробочку - труну, людина буде вислуховувати короткі, але грізні напуття, записані його близькими людьми. Вони можуть просити, наказувати, погрожувати, жартувати, дражнити того, хто пристрастився до куріння чи алкоголю, азартних ігор або шкідливої їжі, і навіть тих, хто тринькає гроші або багато базікає по телефону за кермом ця розмовляюча труна попереджатиме про близьку небезпеку. І в кінцевому підсумку, вважає автор проекту Джон Іммен, у людини викличе відразу його звичка, або ж ... сам незвичайний гаджет. Зрозуміло, і автор, і родичі «раба звички» сподіваються, що розмовляюча труна все ж переможе ... Коштує нова упаковка для старої звички майже 20 доларів, а замовити її можна на сайті Bury the Habit.

За матеріалами http://www.novate.ru 06.05.2014 р.

На Балі мерці «живуть» під одним дахом з живими

Село Тана Тораджа ( Індонезія ) славиться своїми унікальними похоронними обрядами і будинками незвичайної форми.
Кілька століть тому аборигени, відправляючи своїх померлих на той світ, виготовляли для них дерев'яні труни - саркофаги з різьбленими візерунками, конструкції яких були у формі човнів або тварин. Родичі клали туди побутові цінності небіжчика і ставили труни біля підніжжя скель.
Але пізніше такі саркофаги стали руйнувати і грабувати, через це обряд довелося поміняти - мерців поміщали в печери або видовбані у стінах ніші, а також вішали саркофаги в стрімких скелястих ущелинах, де вандалам було складно їх дістати.
Але що найцікавіше - це те, що померлого члена сім'ї не ховають відразу, труп співіснує під одним дахом з усією родиною, йому три рази на день приносять їжу, показують дітям і так далі. У деяких сім'ях таке співжиття може тривати роками.
Жителі села вірять, що душа не покидає тіло небіжчика довгий час, і лише після кривавого обряду, вже муміфікованих трупів поміщають в особливе місце в скелі. Там мумія стоїть в повний зріст. Причому відкрита для загального огляду.

За матеріалами http://hronika.info 07.04.2014 р.

Американець вирішив продати місце на своїй похоронній урні під рекламу

Житель американського міста Спрінгфілд вирішив продати в якості рекламної площі місце на своїй похоронній урні. Чоловік, що страждає на рак товстої кишки, оцінив цю послугу в 800 доларів. За його словами, ця сума потрібна йому для того, щоб оплатити власну кремацію.
Згідно невтішного прогнозу лікарів, йому залишилося жити всього кілька місяців.
Відзначимо, що це далеко не перший випадок спроби заробити таким способом.

За матеріалами http://ukranews.com/ 07.02.2014 р.

 

Шведи придумали музичну труну і запрошують всіх там полежати

Шведська компанія з виготовлення трун пропонує своїм клієнтам лягти у труну з музикою.
Річ у тім, що у цих гробах вмонтовано спеціальну звукову систему. Через кабелі труна з'єднана з надгробним каменем, до якого підключений Інтернет 4G. Тож ті, хто на землі, можуть самостійно обирати музику для покійника. Якщо ж людина не довіряє музичним смакам рідних, вона може обрати композиції наперед.
Придбати собі труну з музичним супроводом кожен охочий може за 23,5 тисячі євро.

За матеріалами http://tsn.ua/ 05.02.2014 р.

 

And Vinyly роблять вінілові платівки з праху померлих

Траурний сервіс пропонує перетворити прах померлого у вінілову платівку. Це може здатися лише чорним гумором, але ритуальні такі послуги підприємства And Vinyly справді існують.
Таку послугу And Vinyly готові запропонувати будь-якому бажаючому за 3000 фунтів. «Запишіть особисте послання, вашу останню волю і заповіт, ваш власний саундтрек або просто запечатайте свій прах, щоб у будь-який час почути свої клацання і потріскування», - пропонує компанія на своїй веб-сторінці, де також можна побачити як сміється смерть з тонармом .
Обкладинкою цієї траурної платівки стане портрет самої людини, намальований Джеймсом Хейгом з Національної портретної галереї або вуличним художником Полем Інсектом. Аналогічні послуги компанія готова надати і домашнім тваринам.

За матеріалами http://www.lookatme.ru 03.01.2014 р.

Американець, хворий на рак, просить родичів поховати його в кулі для боулінгу

Хворий на рак американець у своєму заповіті попросив поховати себе в кулі для боулінгу, повідомляється на сайті телеканалу KDKA.
Житель американського міста Пітсбург Тоні Гуаріно заповів після смерті кремувати його тіло і помістити попіл в кулю для боулінгу. Як зазначив Гуаріно, такий варіант поховань він обрав через багаторічне захоплення грою в боулінг. Чоловік захворів на рак простати чотири роки тому. Останнім часом хвороба прогресувала, що і змусило його скласти заповіт.
Як повідомляється, замовлення на похоронну урну у вигляді боулінгової кулі вже виконане.
Після смерті чоловіка, дружина Тоні Стейсі збирається помістити кулю з його попелом в його улюблену сумку для боулінгу. Туди ж вона покладе кулю для боулінгу, яка належала батьку Тоні Гуаріно.

За матеріалами http://podrobnosti.ua 04.12.2013 р.

Портрети з праху покійних

Кремація - альтернатива традиційному похованню, яка набуває в країнах Заходу все більшої популярності. Після спалення залишається лише попіл - прах покійних, який до недавнього часу можна було або розвіяти, або захоронити, або зберегти в красивій урні. Але художниця Рейвен Коллінз (Raven J. Collins) придумала більш креативне рішення - створення портретів з пороху покійних. Можливо для когось це здасться блюзнірством і неповагою до померлих, але на сьогоднішній день 90% всіх замовлень художниці складають саме портрети з пороху покійних - людей і домашніх тварин.
Коллінз працює в жанрі портретного живопису вже більше 15 років і, як і більшість художників, вона черпає натхнення в навколишньому її світі. Підштовхнула 37-річну художницю до ритуального творчості трагічна загибель її маленьких племінників у пожежі. Саме тоді, малюючи їх портрети, їй спало на думку використовувати як матеріал прах самих дітей, залишивши в картині їх частинку.
Як правило, художниці поштою надсилають фотографію і невелика кількість праху, який вона ретельно розтирає в ступці до стану порошку. Для створення повноцінного портрета цілком достатньо столової ложки, а часом і меншої кількості праху. Порошок змішується з рідиною. Виходить щось подібне пасти, яка і наноситься на намальований олівцем портрет: у волосся, одяг, кудись у куток, але ніколи на обличчя.
Портрет з пороху обійдеться замовнику в 200-300 $, залежно від розміру і використання фарб. З точки зору екологія, кремаційну креатив Рейвен Коллінз - чистий ЕкоАрт, для створення якого використовуються природні складові.

За матеріалами http://facepla.net 05.11.2013 р.

Американці запропонували "похорон у космосі" за 2000 доларів

У сучасному світі високих технологій людина за певну суму може зробити практично все і навіть - поховати родичів і близьких людей у космосі. Саме так вирішили вихідці з американського космічного агентства NASA, які організували "космічне похоронне бюро" Elysium Space.
Суть проекту проста: будь-яка людина може відправити через Elysium Space прах дорогої людини в космос і надалі стежити за пересуванням урни на орбіті за допомогою спеціально написаного мобільного додатку. Заплатити за таку незвичайну послугу потрібно "лише" 2 тисячі доларів, що в багато разів дешевше вартості відправки в космос живої людини.
Додаток Elysium Space вже доступний в Google Play, iOS-версія в розробці.
Дебютний запуск корабля Elysium Space, який повинен доставити на орбіту прах загиблих родичів і друзів перших клієнтів компанії, відбудеться наступного літа. Чи буде послуга "космічних похорону" користуватися великою популярністю в майбутньому - покаже час.

За матеріалами http://it.tut.by 04.10.2013 р.

Олівці з праху

Вельми незвичайний спосіб поховання придумала компанія Interaction Research Studio.Вони запропонували робити олівці з праху померлого.
З праху однієї людини виходить коробка з 240 олівців. На кожному олівці витіснене ім'я покійного.
Ідея полягає в тому, що можна використовувати тільки один олівець з коробки, поки він не закінчиться. При цьому точити олівець необхідно теж особливим способом, збираючи всі відходи стрижня в коробку.
З часом, коли коробка наповнюється «відходами» (прахом покійного) від точила, вона трансформується в нову урну з прахом.

За матеріалами http://demiart.ru 10.09.2013 р.

Шотландцям запропонували вовняні труни

Шотландське похоронне бюро запропонувало своїм клієнтам вовняні труни, повідомляє Funeral Service Times. Придбати їх можна в Інвернесс, в похоронному будинку, історія якого налічує 130 років.
За словами керівників похоронного будинку John Fraser & Son, Вікі та Яна Фрейзер, труни з вовни дуже екологічні, і відповідають інтересам тих клієнтів, які піклуються про навколишнє середовище. Як зазначила Вікі Фрейзер, попит на вовняні труни зростає, так як все більше шотландців проявляють свідомість.
Труни виготовляються з овечої вовни, а також переробленого картону й органічного бавовни. Каркас вироби зроблений з біорозкладаного водовідштовхувального матеріалу. Сім'я Фрейзер зазначила, що клієнти похоронного бюро задоволені продукцією.
Вовняний труну є не єдиним екологічно чистим виробом для поховання. Так, нещодавно італійська фірма випустила яйцевидний труну з крохмалю і пластику. Тіло покійного закладається в нього в позі ембріона, закопується в землю, а над могилою висаджується дерево, яке служить живим надгробним пам'ятником.

За матеріалами http://lenta.ru 01.08.2013 р.

На надгробках в Австрії з'явиться технологія QR-кодів

Протягом декількох тижнів на могилах в Австрії можуть з'явитися технології QR-коду, які дозволять отримувати інформацію про похованих у них людей (біографію, фотографії, відео і т. д.), повідомляє Reuters з посиланням на слова керівника проекту австрійської похоронної компанії Aspetos Йорга Бауера.
Для зчитування такої інформації буде необхідно мати мобільний пристрій (наприклад, смартфон), оснащене спеціальним сканером для зчитування QR-кодів.
Зазначимо, що розміщення QR-кодів на надгробках розвивається зараз в таких країнах, як Японія, США, Німеччина, Великобританія і Австралія, однак просування даної технології йде відносно повільно з огляду недоторканності приватного життя.
В даний час точна вартість даного пристрою невідома, але, імовірно, вона буде не дуже високою і доступною для всіх.

За матеріалами http://www.km.ru 11.06.2013 р.

Динамік, зроблений з домовини

Гріб-динамік - це не просто аудіосистема у формі труни, а справжнє свято: до колонки додаються шестеро енергійних молодих людей, одягнених в костюми вікторіанської епохи, які тягають цю труну музичними фестивалями і всіляким парадами, незмінно викликаючи загальний ажіотаж і тріумфування. У хлопців є аж цілих дві назви - Coffin Crew і Death Disco - і власний сайт в інтернеті. При бажанні веселу компанію можна виписати собі на вечірку. Для цього достатньо написати на електронну адресу, вказану на сайті. На жаль, сам динамік купити не можна - тільки орендувати з музикантами на додачу.

За матеріалами http://ibud.ua/ 16.05.2013 р.

Цифровий надгробок

Голландський винахідник запропонував цифровий надгробок нового покоління, який розповість і покаже історію життя покійного. Цифрова могильна плита має вбудований рідкокристалічний екран, на якому демонструються слайди та кадри відеохроніки. Високотехнологічний надгробок оснащений інфрачервоними датчиками і включається лише тоді, коли біля могили будь-хто. Тоді на екрані висвічується послання від покійного, а також його фотографії та кадри з життя. Винахідник цифрового надгробка 65-річний Хенк Розема з Зволену розповідає, що ця ідея прийшла йому в голову випадково. Він зробив фільм про власне життя, щоб показати гостям на вечірці на честь свого ювілею. Кіно несподівано так сподобалося друзям, що вони попросили собі копії. Тоді Хенк зрозумів, що його життя цікава не тільки найближчим, і вирішив створити для себе відео-надгробок, який зможе розповідати про нього і після смерті. "За професією я інженер, тому відразу зрозумів, що технічна реалізація задумки не буде складною. Зрештою, ми не Флінстоуни. Ми живемо в цифровому столітті!", - Каже винахідник.
У німецькому місті Кельні також є незвичайний надгробок. Грошей він коштував немаленьких, але виглядає дуже ефектно.
Цвинтарний садівник Міхаель Кенігсфельд не пошкодував коштів для могили своєї улюбленої тітки. У пошуках звичайного дерев'яного надгробка, він зайшов на сайт німецького столяра Карстена Глазера, який і запропонував йому зробити цифровий пам'ятник за 5000 євро.
Електронний надгробок оснащений РК-дисплеєм і вбудованою пам'яттю на 256 МБ, куди Міхаель, зрозуміло, завантажив фотографії своєї тітки. Екран захований в спеціальний корпус і витримує будь-яку негоду. Єдиний мінус пам'ятника - акумулятор: його вистачає всього на 2 години перегляду фотографій. Потім його потрібно нести додому для підзарядки.

За матеріалами http://www.funeralcommunity.com 14.03.2013

До Нас прийшов вертеп

11.01.2013 р.

Спочивайте з миром: Трунотерапія як спосіб підготуватися до смерті

В світі відомо багато нетрадиційних способів загального оздоровлення та релаксації: фітотерапія, герудотерапія, ароматерапія, голкотерапія. Зважаючи, що Трускавець – місто для відпочинку, ми вирішили диверсифікувати свій бізнес та запровадити новий вид психологічного розвантаження - трунотерапію, що допомагатиме людям звикнути до думки про неминучість смерті та одночасно буде хорошим методом лікування апатії та депресії.

З цією метою наша фірма відкрила спеціальну кімнату для релаксації, в якій клієнтам пропонується полежати в справжніх домовинах. В приміщенні знаходиться три труни, звучить приємна музика, розміщений екран з водоспадом і поставлено багато вазонів. Для консультації було запрошено психологів, які готують бажаючих полежати наодинці з власними думками.

Зараз ми ведемо переговори з санаторіями Трускавця про співробітництво. Так що, можливо, найближчим часом відпочиваючим буде запропонований новий метод лікування – трунотерапія, де кожен охочий зможе вибрати собі труну до вподоби та полежати в ній, розмірковуючи над своїм життям і не тільки. Поки що ця послуга безкоштовна.

- 07.12.2012

 

Тисячі людей прощаються з Богданом Ступкою

Труну з тілом видатного українського актора Богдана Ступки винесли з Національного академічного драматичного театру ім.Франка під бурхливі оплески шанувальників.

Чимало людей супроводжували катафалк вулицею Городецького.

Більшість із них дійшли до Байкового кладовища.

Серед тих, хто проводжав Богдана Ступку, були його колеги, радник Президента Ганна Герман, міністр культури Михайло Кулиняк і представники Міністерства культури.

Безпосередньо перед похованням на кладовищі відбувся траурний мітинг та заупокійна літургія.

До слова, Ступку поховали поруч із Лобановським і Загребельним.

 

До Євро 2012 готуються не тільки футболісти

До Євро 2012 готуються не тільки футболісти. Напередодні цього спортивного свята наша фірма випустила сувенірний календар з зображенням труни з символом м’яча.

Нова послуга для небіжчиків: у Швеції виконавці заповіту потурбуються про їхнє віртуальне життя всього за 20 євро на рік

У Швеції створено віртуальне похоронне бюро My Webwill, яке здійснюватиме останню волю покійних в Інтернеті. Виконавці заповіту обіцяють поклопотатися про віртуальне буття людей після їхньої смерті – зокрема, що стосується видалення профайлів з популярних соціальних мереж.

Автори незвичайної бізнес-ідеї, Ліза Гранберг та її подруга Елін Тюбріг, дійшли до неї за сумних обставин: обидві вони пережили ситуацію, коли після смерті їх знайомих ніхто з родичів не зміг видалити з Мережі їхнє віртуальне "я", оскільки дані доступу були невідомі.

За словами Тюбріг, такі випадки не поодинокі. Більше того, для родичів практично неможливо вийти на зв'язок з адміністраторами великих порталів, наприклад Facebook, щоб зажадати видалити віртуальний профіль померлого.

Гранберг розповіла, що нове віртуальне бюро усуне всі ці проблеми. "Потрібно просто повідомити нам про те, в якій соціальній мережі ви зареєстровані або адресу електронної пошти. Ці дані ми зберігаємо в зашифрованому вигляді. Як тільки стає відомо про смерть клієнта, фірма приступає до виконання його останньої волі", - зазначила вона.

Творці бюро нарікають на віртуальну бюрократію. Наприклад, щоб опублікувати в Інтернеті оголошення про смерть, потрібно надати адміністраторам того або іншого порталу свідоцтво про смерть людини. Утім, засновники My Webwill готові всього лише за 20 євро на рік реалізувати побажання своїх клієнтів у разі смерті останніх: починаючи від видалення поштових адрес до створення прототипів фігур гравців World of Warcraft.

Раніше група дослідників вирішила з'ясувати, як функціонують профілі померлих людей, які за життя були користувачами соціальних мереж.

З'ясувалося, що в більшості випадків сторінки так і зависають "в повітрі" - вони відкриті для будь-яких коментарів, спаму і навіть порнографії.

Але деякі сайти пішли іншим шляхом. Так, LiveJournal для покійних користувачів виставляє спеціальний меморіальний статус. Фактично профіль виявляється замороженим, і його можна проглядати, не побоюючись, що його зламають або завалять спамом. Друзі користувача дістають можливість і надалі читати всі записи, що існують в журналі.

За матеріалами http://tsn.ua

 

Веселі труни - бажаючим жити довго і щасливо

Всесвітньо відомий трунар з Гани Ерік Аджетей приїхав до Новосибірська на запрошення власників першого в Росії приватного крематорію та Музею світової похоронної культури. Майстер робить «веселі» труни всіляких форм і забарвлень. У його портфоліо труни у вигляді літака, краба, курки, дині. У Новосибірську Ерік працює у відкритій майстерні в парку Пам'яті на території крематорію.

«Якщо небіжчик за життя працював у пожежній охороні, то рідні просто зобов'язані розщедритися і зробити йому труну у вигляді пожежної машини. Якщо жінка була любителькою шопінгу, то і в останню путь вона відправиться в труні, що нагадує сумочку, яку вона купила останньою», - вважає майстер.

Він їздить по світу, недавно повернувся з Європи, після Росії вирушить до Південної Кореї, а звідти - в США. Там буде викладати школярам уроки праці на прикладі роботи над труною.

В новосибірської майстерні Ерік вже зробив каркас труни-риби і почав робити «пляшку». Спочатку він планував, що це буде пляшка газованої води, але познайомившись з сибіряками ближче, вирішив, що труна має бути у формі пляшки горілки. Замовлень на «ненудні» труни в Росії африканський майстер поки не отримував. Його роботи призначені для експозиції Музею похоронної культури. Але на батьківщині Еріка в Гані родичі покійних часто замовляють домовини різноманітних форм і кольорів. Хоча християнські священики це і не схвалюють, зізнається Ерік.

Традиція ховати в незвичайних гробах з'явилася в Гані 50 років тому. Вождя одного з племен поховали в паланкіні, який нагадував за формою стручок квасолі. Людям це сподобалося, і дід Аджетея вирішив зайнятися виготовленням дизайнерських трун. Коли дід помер, справа перейшла у спадок Еріку. Похорон в Гані - це справжнє свято з танцями, випивкою та закускою. Ерік говорить, що був дуже здивований, коли побачив у Новосибірську сумних, заплаканих людей, які поверталися з похорону в крематорії.

«У голландців з цим простіше. Наприклад, два роки тому одна літня пара з цієї країни замовила у мене труну у формі піаніно. Вони зберігають її в будинку і ставлять на неї вазу з квітами », - розповідає майстер.

Труни, зроблені Еріком, стають творами мистецтва, вони виставляються в європейських музеях і галереях. Для себе Аджетей вже зробив труну у формі улюбленого інструмента - рубанка. Поки що він стоїть у Еріка в кімнаті і служить підставкою під телевізор.

За матеріалами http://novolitika.ru/ 09.09.2011

 

Степан Піряник: «Бар-труна „Вічність“ прижився би у Донецьку чи в Києві, бо на Західній Україні дуже висока християнська мораль»

Як з’явилася ідея труни-бару, як заклад ледь не перетворився на клуб вампірів, та за скільки його продано російським підприємцям-рестораторам — у розповіді Степана Піряника, автора ідеї та власника труни-бару «Вічність»

Піряник Степан Іванович — засновник і власник ритуальної фірми, на якому працює близько 150 людей. Підприємство займається пилянням лісу, виготовленням та продажем ритуальної продукції. Має мережу магазинів у Трускавці, Дрогобичі, Бориславі. Підприємець каже, що виготовлення бару-труни «Вічність» було найкращою промо-акцією для його виробництва. Пан Степан підтверджує інформацію про те, що відвідувачам таки вдасться випити кави у білих капцях у черговому його творінні.

Бар «Вічність» як відповідь дизайнеру Вороніну

Кожний продукт, так само і наш виріб — труна — потребує реклами. Але такий виріб як труна, надзвичайно важко рекламувати. Якось не годиться давати оголошення в газету: «Продаю труни».

Головний архітектор Трускавця — це мій добрий товариш. Я йому колись сказав: «Давай я при в’їзді у Трускавець повішаю бігборд з труною!». Він каже «Та ти що?! Мене ж мер з роботи вижене!». Потім я собі придумав повісити на паркані за кілометр від фірми табличку-вказівник та написати на ній «фірма „Вічність“». Зробив заявку, яку підписали всі, окрім мера.

Тому, щоб зробити якусь рекламу своєму продукту, я замислився: «Що можна було би зробити цікавого?». Колись мені попалася на очі інформація, що Михайло Воронін зробив фрак розміру «тисяча», у рукав якого вміщалося 10 людей. От я і вирішив піти «по аналогії» та зробити труну в 10 раз більшу від звичайної. Якщо звичайна труна має довжину 2 метри, то ми зробили 20 метрів в довжину та по 6 метрів в ширину та висоту.

Салат «40 днів» замість салату «Весняний»

Зібрали і встановили цю конструкцію. А потім хлопці мене спитали: «Слухай, а чому таке приміщення простоює? Давай в ньому бар відкриємо!». Я погодився і ми відкрили бар, обтягнули його плівкою, встановили барну стійку, біля якої встановили відкриту труну.

Вздовж стіни ми встановили звичайні труни і столики. Хоча перший задум був встановити замість столиків труни, але потім ми від цієї ідеї відмовилися (сміється — KAVA).

В цьому барі ми включали траурну музику, спочатку навіть думали барменшу в одяг монахині одягнути. У барі, звичайно, потрібно було готувати якісь страви. Для цього потрібна кухня, вода. А поруч з нами є авто-бар. Ми з ними домовилися, що всі страви ми беремо від них. З тильного боку бару «Вічність» ми зробили потаємне вікно. І тоді, уявіть собі: людина приходить до «Вічності» і замовляє салат «40 днів» чи «Прощальна вечеря». У цей час наша працівниця телефонує в авто-бар і звідти нам приносять салат «Весняний» чи «Трускавецький».

«Готична» барменша та хрестові походи проти Піряника

В нас була проблема зайти бармена у «Вічність». Який бармен погодиться у труні працювати?! І от одного разу прийшла до нас дівчинка, молода, гарна. Попервах я не звернув уваги на те, що вона вся вдягнена в одяг чорного кольору. Я навіть і не підозрював про існування об’єднання готів.

Дівчинка влаштувалася у нас барменом, казала, що вже працювала на цій посаді. Працює в нас місяць. І от приїжджає до нас журналістка зі Львова, хоче зробити про бар статтю. Якраз була зміна цієї нашої барменші. Взяла в неї інтерв’ю. в четвер вийшла газета. Я, як побачив ту статтю — впав на місці. Виявляється, наша барменша розповіла: «Я представляю субкультуру готів, тому почуваю себе у цьому барі як риба в воді...».

Після цього кличу її: «Дитино, навіщо ти про таке говориш?! Ще зроблять тут, в мене, якійсь клуб вампірів! Газети ж читають не тільки молодь.». І цей факт частково спрацював на негатив. Тому це була остання крапля, коли я вирішив бар або розібрати, або продати. Тому що негативна інформація — це теж інформація. Я не люблю таких речей, тим паче, що вони не відповідають дійсності. От, прочитав в Інтернет-виданні, здається, у ЗІКу: «В Трускавці — хрестовий похід проти Піряника». Але таких акцій протесту і близько не було.

Бар був неприбутковим. Бар «Вічність» — це була чисто рекламна акція, і нічого більше. Навіть офіціантки не заробляли самі на себе.

«Вічність», як інструмент безкоштовної реклами

Звичайно, успіх ми мали шалений. Реклама була надзвичайно ефективна. Зробити ефективну рекламу підприємству — це дуже важко. Бізнес без реклами — це не бізнес. Бо, коли про мою фірму знають я і мій кіт — це одне, а коли люди знають — це вже зовсім інше.

Наведу приклад. Невеликий блок інформації («Вічність» рятує Карпати від облисіння«) про нашу фірму у трускавецькій газеті-тижневику коштував мені 3,2 тисячі гривень. А на оцей бар (на його виготовлення) я витратив 5 тисяч гривень. Але до нас приїжджали центральні ТБ канали (на «Новому каналі» була півгодинна інформація про нас у програмі на кшталт «Очевидне-неймовірне»), міжнародне агентство «Reuters», «Эхо Москви», вже не кажучи про друковані ЗМІ.

Тож ця справа спрацювала на мій імідж, тому що окрім труни також показували мої цехи, мою продукцію. Рекламний ролик на «1+1» коштує 3 тисячі доларів. А нас «плюси» показували три з половиною хвилини безплатно. Уявіть, які гроші мені би довелося заплатити! А так до мене приходили і питали: «Чи можна ми знімемо/сфотографуємо?».

А от трускавецька влада нас не зрозуміла в тому плані, що ми — виробництво і у нас не зареєстрована ресторанна діяльність. Напевно, цей бар би прижився у Донецьку чи в Києві, бо в нас, на Західній Україні, дуже висока християнська мораль. Прийшов до «Вічності» наш міський депутат, сфотографувався з горнятком кави, і після цього зробив депутатський у прокуратуру, податкову та санстанцію. І ті всі служби завітали до мене з питанням, чи маю я дозволи.

10 тисяч за друге життя труни-бару

Після цього я думав розібрати цей бар. Але у Трускавець приїжджає багато відпочиваючих. І от якось до мене прийшов підприємець, який займається ресторанами у Підмосков’ї (у нього вже є бари «Млин», «Стара хата», «Радянський союз») і каже: «Продай мені свій бар!». Та без питань!

Продали ми його за 10 тисяч гривень. Це ж звичайні дощечки! І ми по принципу фінського будиночка розібрали бар «Вічність» і його було відвезено десь у Підмосков’я. Не знаю, яка подальша доля мого бару, бо зв’язки з тим підприємцем обірвалися. Зате в нас є ідея зробити щось подібне, але у 20 разів більше, з усіма необхідними документами. Але це вже буде не у Трускавці.

І от що саме смішне: коли ми вже давно продали цей бар, до нас приїхало 50 велотуристів з Чехії, які побачили в Інтернеті, що існує такий заклад. До півроку часу після продажу «Вічності» до нас ще приходили люди.

До речі, про останнє повідомлення про бар «Вічність». За версією англійського сайту WebUrbanist наша труна-бар «Вічність» знаходиться на 9 місці, серед «15 найдивніших ресторанів світу».

— 28.07.2010 за матеріалами http://kava.lviv.ua/



Похмурі упаковки сигарет — для тих, хто кидає курити

Боротьба з курінням, здається, надихає не лише владу на створення соціальної реклами. Чергова варіація на тему відмови від тютюну — пачки сигарет у формі труни.

Дизайнери постійно придумують різні девайси, упаковки, електронні пристрої, які повинні сприяти відмові від шкідливої звички. Більшість девайсів, крім попільнички у формі легенів, не показують наочно, до чого призводить куріння.

Дизайнер Didac Catalan розробив упаковку у формі труни «The last cigarette», яка недвозначно натякає, що варто вже викурити останню і зупинитися. В упаковці — та сама, «остання» сигарета і сірник.

Якщо ж говорити серйозно, то такі дизайнерські ідеї, на жаль, навряд чи допоможуть комусь кинути курити.

http://www.novate.ru/



Львів’яни ховають у міні-трунах розбиті мрії

Ритуальна фірма, відома тим, що відкрила в Трускавці бар-труну, де столи були у вигляді трун, а назви страв у меню весь час нагадували про вічність, запустило в обіг новинку — труни, в яких можна поховати розбиття надії і втрачені ілюзії. Про це «Комсомолці» повідомив директор фірми Степан Піряник.

За його словами, фірма вже цілий місяць надає таку послугу. Він навіть не очікував, що виявиться стільки охочих.

— Коли ми вирішили запропонувати споживачам поховати померлі ілюзії, ми розраховували, в основному на тих, хто переживає розлучення. Ми пропонували покласти в цей гробик обручку, фату, інші дрібниці, які ятрять душу, — каже Степан Піряник.

Але виявилося, що біль приносить людям не тільки невдалий шлюб. Розбиті ілюзії бувають і в інших сферах людського життя. Так, один з потенційних клієнтів поцікавився, чи можна таким чином віртуально поховати своїх ворогів.

Але фірма не надає обрядових послуг, а тільки торгує трунами.

Так, дуже популярними залишаються труни для братів наших менших. За словами Степана Піряника, ці труні замовляють у Києві, Харкові і в Петербурзі. А ось львів’яни воліють ховати своїх домашніх улюбленців у картонних коробках.

— Найдорожчий гріб для собаки нам замовили з Харкова. Він був дубовий, шестигранний, з ручками, різними «цяцьками». А на кришку труни ми замість хреста (як це роблять для людей), прибили вирізану з дерева кісточку, — говорить виробник трун.

Є на фірмі і труна, розфарбована у кольори футбольного м’яча. Але це — всього лише реклама.

— Щороку ми збираємося на семінар співробітників ритуальних служб. І кожен учасник надає щось незвичайне. Ось ми вирішили виготовити таку труну. І надписати на ній Євро-2012. Але потім передумали, — у людини, який робить труни, специфічний гумор.

Хоча в день, коли ця «футбольна» труна була зроблена, Шахтар переміг німецьку футбольну команду. Так що Степан Піряник бачить у цьому особливий сенс.

Маріанна ПОПОВИЧ, kp.ua




Замовити дзвінок
 
Ім’я
Телефон
Ваше запитання

 
Интернет магазин Best Connection Справочник ритуальных услуг РосРитуал Каталог сайтов Каталог сайтов OpenLinks.RU Каталог сайтов